Автор: Даніель Готьє

Ласкаво просимо на одинадцяту частину нашої серії "100 років гостинності: Відзначення сторіччя IINE в Бостоні". Попередню частину, "2005-2014: Об'єднуючи сім'ї разомрозповідала про те, як Міжнародний інститут Бостона (МІБ) переселяв сім'ї біженців з Іраку та Бутану, допомагав "чужинцям, боoсвоїми сім'ями" коли чоловіків-біженців, які іммігрували поодинці, попросили поділитися житло, запустили a програму возз'єднання сімей для дітей, які перетнули американо-мексиканський кордон без супроводу дорослих, та створили нову "сім'ю агентств" за посадоюlly об'єднавшись з відділеннями в Лоуелі та Манчестері щоб стати Міжнародним інститутом Нової Англії.

У 2015 році Джеффрі Тільман став президентом і генеральним директором нещодавно об'єднаного Міжнародного інституту Нової Англії (IINE), що складається з центральної адміністрації в Бостоні та трьох сервісних команд у у містах-шлюзах Бостоні та Лоуелі, штат Массачусетс., та Манчестер, Нью-Гемпшир. Наступного року центральний та бостонський осередки IINE переїхали до свого теперішнього будинку в в Chinatown Trade Building на Бойлстон-стріт, 2на краю бостонського історичного району Чайнатаун., де він був служив обслуговувала іммігрантів з часів з 1940s. Перший повне десятиліття Міжнародного Інституту Нової Англії буде відзначено драматичними змінамиадаптацією, та стійкістю.

Відскоки від переселення

Під час свого другого терміну, президент Барак Обама відійшов від деяких з обмежувальних імміграційна політики запровадженої на з початком Війни з тероризмом у 2001 році на неухильно зростаєзбільшуючи кількість притулкуes які можуть бути прийняті в США., з 70 000 у 2015 році, до 85,000 у 2016, і потім до 110 000 у 2017 році - найвищого показника cстеля з 1995.

Tйого вища стеля дозволена IINE продовжувати продовжувати переселяти переселенняe велику кількість бутанських та іракських біженців у Великому Бостоні, а також вітаючисотні біженців з Бутану та Іраку. сотні біженців з з охопленої конфліктом Демократичної Республіки Демократичної Республіки Конгоз Сирії в розпал громадянської війни громадянської війнита з інших конфліктних зон по всьому світу. Спираючись на багаторічний досвід, Бостонський офіс IINE допомагав біженцям знайти житло, підключитися до державну підтримку, вивчити англійську мову та отримати професійні навичкиs, і вийти на ринок праці..

Зміцнення партнерства з громадами

Переселяємося разом

Зі збільшенням кількості прибулих, IINE подивився до новий комунапартнерів, які допомагають приймати та підтримувати біженці. In 2016, IINE пілотувала "У нас тут є Переселяємося разом програма спонсорської підтримки громади, створюючистворюючи модель для глибшої співпраці співпраці з регіональними релігійними, освітніми та громадськими групами щодо основний біженці розселення діяльності. Вони включали в себе забезпечення квартирами та облаштування їх за рахунок пожертв, зустріч новоприбулих в аеропорту та доставка їх до нових домівок, а також допомога в орієнтуванні в нових громадах, починаючи з навчання про систему громадського транспорту і закінчуючи до відвідування їх за продуктами, допомагаючи їм з відвідуванням лікарів.. IINE запустити більш розвинену програму програму "Переселяємося разом програму у 2021 році, що передбачаєзабезпечуючи підвищену структуру та взаємну підтримку партнерству між соціальними працівниками та сусідами. партнерства між соціальними працівниками та сусідніми групамигрупами, що живуть по сусідству. що завжди було в основі розселення біженців.

Продовольча комора

Ще одне бостонське партнерство яке набуло важливого значення, було з продовольчим банком Великого Бостона, коли IINE розширив свою діяльність на місці продовольчу комору для для клієнтів з Бостона. Продукти забрані з продовольчого банку щомісяця були зроблено доступними прямо в бостонському офісі IINEв Бостонському офісі IINE щоб щоб гарантувати, що клієнти які ще не мали права працювати. мали б мали доступ до безкоштовне поживне цілорічно безкоштовну поживну їжу. Добровольці з громади були набрані добровольці для допомоги з роздачею, а також були залучені волонтери з місцевих жителів.він комора могла обслуговувати до 1,300 клієнтів за один рік.

Валіза Історії®

Щоб ще більше залучити громади до прийому новоприбулих, IINE повернувся до мистецтва, продовжуючи традицію, яка почалася з міжнародних фольклорних фестивалів у 1930-40-х роках і продовжилася кінофестивалем Х'юман Райтс Вотч та музеєм "Мрії про свободу" на початку 2000-х років. Започаткований у 2017 році кінофестиваль Suitcase Stories® - історії про валізи створює живі перформанси, під час яких оповідачі діляться своїми імміграційними історіями, зокрема особистими історіями про міграцію, інтеграцію, адаптацію та стійкість; історіями, переданими членами родин іммігрантів, а також історіями трансформації та зростання, які відбуваються під час роботи з новоприбулими.   

У перші роки існування понад 2 000 глядачів відвідали заходи "Історії у валізах"® у різних місцях штатів Массачусетс і Нью-Гемпшир, а ще тисячі глядачів були охоплені трансляціями на громадському телебаченні. Відчуваючи глибоку емпатію і зв'язок з оповідачами та їхніми сюжетами, багато глядачів надихнулися на безпосередню участь в IINE у вирішальний момент.

Повернення обмежень

Коли президент Дональд Трамп вступив посаду у 2017 році, його адміністрація швидко прийняла імміграційні обмеження, подібних до яких не було не бачили з часів заснування МІБ у у 1920-х роках.. Програма прийому біженців у США була однією з перших цілей. Адміністрація Трампа негайно призупинила програму всю програму на 120 днів і а потім вступити до інститутуd a ban з прийому біженців прийому біженців з кількох переважно мусульманських країн, зокрема Іраку та Сирії. A нова політика "екстремальної перевірки" біженців призвела до подовження термінів розгляду заяв і накопичення завалів заявок, і tвін біженця допускs cстеля впав з 110 000 у 2017 році до 15000 у 202 році.1.

IINE мав tпристосуватися швидко.. Продовжуючи служити біженецьs в його піклуванням, фокус змістився з привітання новоприбулих до до більш глибокої підтримки новоприбулих осіб та їхніх родин для побудови до самодостатності за допомогою англійська мова заняття з англійської мови, навчання навичкам, та підтримка у працевлаштуванні. Неактивна програма IINE неактивна програма правових послуг була переглянута з введеннямпереглянута із запровадженням служби Служби легальних імміграційних форм для допомоги з громадянство заявивозз'єднання сім'ї, дозволу на роботу та інших важливих імміграційних питань заяв. За федеральної підтримкою запроваджуються нові політики, що суттєво обмежують права людини та є негуманними-особливо - насильницьке розлучення дітейпримусово розлучаються зі своїми сім'ями на кордоні США і утримуються у місцях позбавлення волі.IINE звернулася до окремим донорів щоб для продовження надання критично важливих послуг, підвищуючимільйони доларів мільйони доларів, щоб заповнити заповнення фінансування прогалин у фінансуванні і продовжити допомагати сім'ям рухатися вперед.

Як впоратися з Covid

Нова загроза з'явилася навесні 2020 року, коли пандемія Covid-19 спричинила раптові сейсмічні зрушення у наданні всіх видів послуг по всьому світу. Вся імміграція до США була ще більше обмежена через ризики для здоров'я - незалежно від того, наскільки гострою була потреба тих, хто шукав притулку, - і біженці та іммігранти, які вже перебували у Великому Бостоні, опинилися серед тих, хто найбільше постраждав від цього. Багато новоприбулих, які знайшли роботу, вже не маючи фінансових ресурсів, швидко втратили її, коли робочі місця закрилися. Проживання в маленьких спільних квартирах посилило ризики для їхнього здоров'я, а мовні бар'єри та соціальна ізоляція ускладнили доступ до своєчасної інформації про стан здоров'я населення.

Віддана справі захисту клієнтів, IINE швидко адаптувалася до нових умов. Було створено Фонд екстреної допомоги для надання прямої грошової допомоги клієнтам, які її найбільше потребують. Бостонська продовольча комора IINE стала мобільною, оскільки співробітники та волонтери щомісяця розвозили безкоштовні продукти сім'ям. IINE навчилася надавати майже всі послуги дистанційно і надала клієнтам ноутбуки, щоб кейс-менеджмент і навіть курси англійської мови як іноземної можна було проводити онлайн.

Щоб захистити людей, які стикаються з мовним бар'єром, від самої хвороби, співробітники IINE постійно перекладали останні рекомендації CDC різними мовами, надсилали їх безпосередньо на телефони клієнтів і визначали впливових осіб, таких як релігійні лідери та громадські організатори, щоб посилити донесення інформації до іммігрантських спільнот.  

Швидке масштабування

До кінця 2021 року пандемія Covid-19 ослабла настільки, що Бостон знову відкрився. Послуги IINE перейшли від віддалених до гібридних, пропонуючи більше гнучкості, ніж будь-коли раніше. Коли нова президентська адміністрація Джозефа Р. Байдена почала скасовувати імміграційні обмеження, поклала край "мусульманській забороні" і підвищила ліміт на прийом біженців, IINE змогла повернутися до допомоги новоприбулим переслідуваним і загрозливим групам населення з усього світу, щоб зробити Бостон своїм новим домом.

Потреба в нарощуванні послуг була швидкою і драматичною. У серпні, коли США вивели свої війська з Афганістану, репресивний режим Талібану швидко відновив контроль, що викликало необхідність проведення операції "Притулок союзників", в рамках якої США вивезли з країни 124 000 афганців. Сімдесят шість тисяч осіб і сімей, які допомагали військовим операціям під проводом США і тепер стали головними об'єктами переслідувань і відплати, переселилися до США.  

Без особливого попередження IINE розпочала роботу з розселення понад 500 афганських евакуйованих у Бостоні, Лоуеллі та Манчестері протягом чотирьох місяців і створила ще один фонд надзвичайної допомоги для згуртування громадської та волонтерської підтримки. Серед хвилі нових працівників IINE залучила багато соціальних працівників, які самі були колишніми афганськими біженцями, а також перекладачів з мов дарі та пушту, які допомагали афганським сім'ям, що прибували до країни.

Потім, взимку 2022 року, Росія вторглася в Україну, безперервно бомбардуючи цивільні квартали та наводнюючи вулиці танками і військами. Українці, які жили безпечним і комфортним життям, раптом опинилися під прицілом. До весни 20 000 українців зв'язалися зі спонсорами переселення через програму "Об'єднаймося заради України" (U4U). У той час як приймаючі сторони приймали українські сім'ї у своїх домівках і допомагали їм інтегруватися в нові громади, IINE допомагав новоприбулим зі складними процесами подачі заявок - від отримання дозволу на роботу до розуміння імміграційного законодавства. Українські спеціалісти приєдналися до IINE, щоб допомогти переміщеним сім'ям.

До 2023 року паралельні широкомасштабні конфлікти створили світову кризу біженців історичного масштабу. У США адміністрація Байдена послабила прикордонні обмеження епохи Covid і надала біженцям з кількох дестабілізованих країн тимчасовий захисний статус і гуманітарне умовно-дострокове звільнення. Серед них і Гаїті, яке постраждало від смертоносного поєднання стихійних лих і політичних потрясінь, а зараз перебуває під владою озброєних банд. Тисячі гаїтян вирушили в довгу і небезпечну подорож через кілька країн, щоб дістатися Бостона, де проживає третя за чисельністю гаїтянська діаспора у світі. Не маючи пільг і захисту, що надаються тим, хто офіційно визнаний біженцем, багато гаїтянських іммігрантів опинилися в державних притулках для біженців.

IINE найняла десятки нових співробітників для підтримки новоприбулих гаїтян, багато з яких були самі гаїтяни, і проводила цілоденні "клініки" у своїх офісах, бібліотеках і церквах, щоб допомогти новоприбулим сім'ям отримати доступ до грошової допомоги та імміграційної юридичної підтримки. Публічні заходи, такі як офіційне підняття прапора міста на День незалежності Гаїті, допомогли згуртувати членів громади на підтримку своїх нових сусідів. Було створено новий відділ IINE з надання послуг притулку, який допомагає клієнтам швидко, безпечно і назавжди залишити державні притулки для людей, які опинилися в надзвичайних ситуаціях. 

У період з 2021 по 2024 рік, в умовах обмежувальної національної політики та смертоносної пандемії, Міжнародний інститут Нової Англії виріс з 60 співробітників, які обслуговували 4 000 біженців та іммігрантів, до 250 співробітників, які обслуговують понад 20 000 новоприбулих. Безпрецедентна реакція IINE стала кульмінацією 100-річної адаптації та інновацій, рушійною силою яких було співчуття.

Сьогодні 28% мешканців Бостона - іммігранти, а ще більше - діти іммігрантів. Новоприбулі становлять близько 30% робочої сили міста, виконуючи важливі ролі в найрізноманітніших галузях - від сфери обслуговування, охорони здоров'я до будівництва. Тисячі людей, які втекли від переслідувань, війни, голоду та кліматичних катаклізмів, часто прибуваючи з самим лише одягом на спині, приваблює родина, міжнародна спільнота Бостона та репутація міста, яку воно заробило завдяки своїй прихильності до прийому іммігрантів. Багаторічна мерія нових бостонців - нині Офіс мерії у справах іммігрантів - виконує важливу роботу з прийому та підтримки новоприбулих, а саме місто очолює мер Мішель Ву, донька іммігрантів з Тайваню.

Міжнародний інститут залишається лідером у сфері розселення біженців та імміграційних послуг завдяки інноваційним програмам, які він розробляє, широті послуг, які він надає, кількості біженців та іммігрантів, яких він обслуговує (більше осіб і сімей, ніж всі інші агентства разом узяті), а також завдяки адвокаційним ініціативам у партнерстві з іншими організаціями, що надають послуги іммігрантам. За підтримки бостонців IINE продовжуватиме приймати біженців та іммігрантів у Бостоні протягом наступних 100 років і далі.

У рік нашого сторіччя ми святкуємо 100 років підтримки біженців та іммігрантів у Великому Бостоні, яка змінила їхні життя, і готуємося до другого сторіччя нашого служіння. Дізнайтеся більше тут: Століття IINE в Бостоні.

Ласкаво просимо до десяту частину нашої серії "100 років гостинності:Відзначення сторіччя IINE в Бостоні". Упопереднійчастині, "1995-2004:Мрії про свободу" розповідає про те, як Міжнародний інститут Бостона просвіщав громадськість, відкривши музей імміграції "Мрії про свободу"; допомагав новоприбулим робити заощадження, купувати житло, знаходити роботу і відновлюватися після травм за допомогою безлічі нових програм; розселяв біженців , які рятувалися від конфліктів на Балканах і в Судані; і був відвертим прихильником арабських і мусульманських громад на початку війни з тероризмом.

У 2005 році, Каролін Бенедикт-Дреw, який раніше служив на посаді керівника відділу політики мера Провіденса Девіда Н. Сісілліна, став Президент і головний виконавчий директор Міжнародного інституту Бостона (МІБ) - його десятий лідер. На першому курсі вона створено Міжнародний жіночий день (IWD) Обід на підтримку жінокen і дівчина біженці та іммігрантипідкреслити їхні унікальні потреби, і святкувати їхній успіхес. Протягом усього її життя на посаді, вона наглядав за різними проблемами переселення та інновацій.  

Переселення сімей з Іраку та Бутану

У міру того, як війна в Іраку під проводом США розгорталася, глибоко розділена країна почала розриватися на частини, створюючи масову кризу вимушених переселенців. Мільйони іракців були змушені покинути свої домівки через масові бомбардування, вуличні військові сутички та насильство на релігійному ґрунті. Особливо вразливими виявилися численні релігійні, етнічні та політичні меншини країни.

Переселення сотень іракців з різним досвідом і потребами стало основним напрямком діяльності МІБ. Перші прибули зі спеціальними імміграційними візами, наданими для роботи на користь уряду США в якості перекладачів, інженерів або співробітників служби безпеки, що зробило їх мішенню для іракського уряду. Інші групи, що перебували під загрозою та переслідуванням, хвилями виїжджали з Іраку, щоб отримати статус біженців. МІБ допоміг багатьом іракцям оселитися в сусідніх містах Челсі та Квінсі, де одна сім'я заснувала мережу ресторанів Falafel King, яка зараз має два заклади в центрі Бостона.  

У розпал переселення іракців у 2008 році МІБ також почав приймати сотні біженців з Бутану. Здебільшого це були непаломовні лхотшампи (жителі півдня), які були вислані на початку 90-х років, коли спалахнули конфлікти, пов'язані з просуванням урядом єдиної національної ідентичності. Багато з них провели наступне десятиліття в таборах біженців у Непалі, де вони стикалися з небезпечними умовами для здоров'я, але завдяки неурядовим організаціям часто вивчали англійську мову. МІБ допоміг багатьом бутанцям оселитися в Лінні та Челсі, а фахівці з працевлаштування МІБ допомогли багатьом знайти роботу в сфері обслуговування в міжнародному аеропорту Логан. Кожного ранку та вечора бутанські біженці заповнювали автобуси між Челсі та Східним Бостоном, допомагаючи забезпечити роботу найзавантаженішого аеропорту Нової Англії.

Незнайомці стають родиною

У 2011 році, у відповідь на зростаючу потребу, IIB взявся за нову проблему переселення: пошук житла для самотнього біженця чоловіки-найчастіше іракців, ефіопів, та еритрейців.wякі були змушені іммігруватиіммігруватити незалежно від своїх родин, не звикли жити без них, і не могли дозволити собі індивідуальні умови проживання. Спільне використання a новий будинок з кількома людьми. яких вони ніколи не зустрічали, і часто починаючи без спільної мови, створили інше ціле рівень невизначеностідля людей, які вже переживали величезні зміни. Фахівці з розслідування справ IIB здійснили багато домашніх візитів, щоб допомогти новоприбулим налагодити зв'язок між мовами та культурами. Результати часто були прекрасними, оскільки багато з цідомогосподарств прийшли до формувати тісні та міцні зв'язки, і стали покладатися одне на одного, працюючи над досягненням самодостатності.

Возз'єднання сім'ї

У 2011 році МІБ розпочав нову ініціативу у відповідь на зростаючу кризу в Центральній Америці. Епідемія смертоносного і дестабілізуючого бандитського насильства в країнах Північного трикутника - Гватемалі, Гондурасі та Сальвадорі - призвела до рекордного зростання кількості дітей, які більше не перебувають у безпеці в своїх країнах, і які здійснили довгі і небезпечні подорожі без супроводу дорослих, щоб перетнути американо-мексиканський кордон у пошуках родичів у США.

За підтримки федерального уряду МІБ започаткував першу в регіоні Програму возз'єднання сімей, щоб допомогти дітям без супроводу дорослих, затриманим на кордоні, возз'єднатися зі своїми сім'ями в безпечних домогосподарствах, отримати фізичну та психічну медичну допомогу, вступити до школи та інтегруватися в громади Нової Англії.

Сім'я агентств

Того жтого ж року Міжнародний інститут Бостона формально приєднався до своєї власної сім'ї. Назад in 1994, МІБ працював з мережею релігійних громадських груп, щоб створити офіс в Манчестері, штат Нью-Гемпшир. У 2001 році офіційна співпраця розпочалася з Міжнародним Інститутом Лоуелла, у штаті Массачусетс.з Міжнародним інститутом Лоуелла, що в штаті Массачусетс. партнером агентством, заснованим у 1918 році.. У 2011 році три офісиs офіційно об'єдналися в нову регіональну агенцію: Міжнародний інститут Нової Англії. Це об'єднання уособлював нову еру співпраці, сприяючи обміну найкращими практиками та іншими ресурсами між різними локаціями та надаючи кожному офісу більше можливостей для пошуку житла та оптимальних послуг для кожного нового працівника.

- - - 

Розвиваючи успіх цього періоду, I'll be the one of the first IМіжнародний інститут продовжуєнадавати індивідуальну підтримку жінкам і дівчатам з числа біженців та іммігрантів через наш фонд WILLOW, переселенняле співатиlта їхні сім'ї, а також розселяти новоприбулих, і служитиs сотні дітей без супроводу дорослих щороку через програму, яка зараз охоплює Нову Англію та Нью-Йорк. Минулого року Міжнародний інститут Нової Англії (IINE) обслужив понад 20 000 біженців та іммігрантів, і завдяки своїй співпраціs гарантує, що наші нові сусіди щодня знаходять гостинність і можливості в наших громадах.

У рік нашого сторіччя ми святкуємо 100 років підтримки біженців та іммігрантів у Великому Бостоні, яка змінила їхні життя, і готуємося до другого сторіччя нашого служіння. Дізнайтеся більше тут: Століття IINE в Бостоні.

Ласкаво просимо до дев'яту частину нашої серії "100 років гостинності:Відзначення сторіччя IINE в Бостоні". Попереднячастина, "1985-1994:Захист нових бостонців" описувала постійні зусилля Міжнародного інституту Бостона постійні зусилля Міжнародного інституту Бостона з розселення біженців кризових ситуацій у Південно-Східній Азії, Північній Африці, та колишніх радянських Uта колишнього Радянського Союзу; зростаюча юридична та адвокаційна робота організації зростаючу юридичну та адвокаційну роботу організації; та як вона допомогла тисячам іммігрантів амністованих Законом про імміграційну реформу та контроль 1986 року.

Сприяння взаємодопомозі

У середині 1990-х років Міжнародний інститут Бостона (МІБ) залишався важливим джерелом підтримки для спільнот. він допоміг розбудовувати розбудовувати через переселення біженців протягом останніх двох десятиліть працюючи з їхніми організаціями взаємодопомоги організаціями взаємодопомоги. В'єтнамська група взаємодопомоги була створена В'єтнамської групи взаємодопомоги, почалася співпраця з бостонською Ефіопською громадською асоціацією взаємодопомоги, і провела зустрічі для кількох подібних груп від зростаючої кількості іммігрантів.

Проведення "Мрії про свободу"

У 1998 році МІБ переїхав з проспекту Співдружності, де він знаходився з середини 1960-х років, до більшого приміщення на One Milk Street у фінансовому районі Бостона, де є місце для більшої кількості навчальних аудиторій, нової комп'ютерної лабораторії тощо.

Цей новий простір буде унікально відкритим для публіки. У своєму підвалі МІБ створив "Мрії про свободу": Бостонський музей імміграції.

Спираючись на спадщину Фольклорного фестивалю Нової Англії, який МІБ допоміг організувати, щоб поділитися багатими культурними традиціями нових іммігрантів, "Мрії про свободу" запропонував інтерактивні виставки з фотографіями, артефактами та особистими історіями, що дають змогу зазирнути в життя іммігрантів та біженців, які оселилися в Бостоні протягом десятиліть. У музеї також проводилися лекції, семінари та громадські дискусії на такі теми, як імміграційне законодавство, інтеграція в суспільство та виклики культурної і расової дискримінації. На початку 2000-х років музей спонсорував і приймав покази кінофестивалю Х'юман Райтс Вотч.

У гонитві за мрією

One Milk Street швидко стала домом домом для кількох нових інтеграційних програм, які допомогли клієнтам МІБ досягти цілей від отриманняting a першої роботи в США, до купитикупівлі машину і будинок, отримання громадянства.-їхні власні "мрії про свободу".." A один мільйон доларів грант від Бостонського фонду і a партнерство з Hilton Hotels допомогли запустити програму професійної підготовки щоб працевлаштувати понад 260 новачківна роботу в бостонських готелях. A фінансована з федерального бюджету програма "Заощадження для успіху програма "Заощадження заради успіху" не лише пропонувала новоприбулим фінансову грамотність, банківську справу, та навички управління грошима, але й допомогла їм відкрити ощадний рахунокs та встановити ціль заощадженьs на велику покупку, а потім надали відповідні кошти, як тільки мета буде досягнутаs були досягнуті. Новий курс "Купівля житла 101" був запропонований спочатку в'єтнамською та гаїтянською креольською мовами, а згодом китайською та кабо-вердійською креольською мовами.. Новий Центр громадянства надавав біженців та іммігрантів з іспит на громадянствопідготовка до іспиту на громадянство та інші послуги з натуралізації.

Захист найбільш вразливих верств населення

Інші нові та важливе МІБ програми, що обслуговували іммігрантам, які потребували особливого догляду для того, щоб відновитися від минулих переслідувань і почати процвітати. IIB запустив Міжнародний Міжнародний центр допомоги жертвам насильства, щоб надання кейс-менеджменту та консультування осіб, що пережили жертвам катувань та інших травм, пов'язаних з війною, а також уклав перший контракт з Міністерством юстиції США від Міністерства юстиції США на надання допомоги жертвам торгівлі людьми, надаючипсихіатричні послуги, житло, та юридичну допомогу. МІБ також став регіональним ресурсом у боротьбі з торгівлею людьми, скликаючи і навчаючи мережу співробітників правоохоронних органів для краще виявлення та обслуговування постраждалих від торгівлі людьми постраждалих від торгівлі людьми.

Косовські діти та загублені хлопчики

МІБ продовжував приймати нові групи біженців у Бостоні та допомагати їм у відновленні та інтеграції. Наприкінці 1990-х років на Балканському півострові у Східній Європі вибухнула криза. Етнічний конфлікт кілька років жорстоко роздирав країну, раніше відому як Югославія, і в 1999 році НАТО втрутилося, бомбардуючи урядові війська і тимчасово захопивши контроль над гарячим регіоном Косово, щоб спробувати припинити широкомасштабну етнічну різанину. Внаслідок масового переміщення, що послідувало за цим, біженці з регіонів по різні боки конфлікту були переселені до Бостона. Багато з них були етнічними албанцями з Косова, які прагнули приєднатися до вже значної громади албанців Бостона, яким МІБ служив протягом багатьох років. Приймаючи цих нових біженців, МІБ приділив особливу увагу великій кількості прибулих дітей і організував літню програму "Діти Косова" в передмісті Бостона Лінн, щоб допомогти їм підготуватися до відвідування місцевих державних шкіл восени.

У той же період МІБ також прийняв у Бостоні 75 так званих "Загублених хлопчиків Судану" - групу біженців-підлітків з племені Дінка з Південного Судану, які були захоплені в полон ще маленькими дітьми і змушені служити солдатами в армії Північного Судану. Багато з них втекли спочатку до Ефіопії, а потім до Кенії, де зазнали жорстокого поводження і тривалого ув'язнення в таборі біженців Какума. На початку 2000-х років ескалація насильства в громадянській війні в Судані знову привернула увагу до долі "загублених хлопчиків", і тисячі з них були прийняті в США. У Бостоні МІБ організував для прибулих курси англійської мови та надавав послуги з ведення справ. Деякі з них використовували нову комп'ютерну лабораторію в офісі МІБ на Мілк Стріт для пошуку своїх втрачених родичів.

З нами чи проти нас

Ставлення громадськості до біженців різко змінилося після подій 11 вересня 2001 року. Невдовзі після того, як члени міжнародного терористичного угрупування "Аль-Каїда" захопили чотири літаки і спрямували їх у вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку та Пентагон у Вашингтоні, в результаті чого загинуло майже 3000 цивільних осіб, президент Джордж Буш оголосив "війну з тероризмом" на чолі зі США. Для цього нового виду війни було чітко визначено лише одне правило: всі країни світу були "або з нами, або ви з терористами".

Коли американські військові мобілізувалися для операції "Нескорена свобода" - нападу на репресивний режим Талібану, який правив Афганістаном і переховував терористів Аль-Каїди, настрої страху, розколу і упереджень прокотилися по всій території США, в тому числі і в Бостоні, звідки вилетіли два викрадених літаки. Багато американців мусульманського і арабського походження стали об'єктами насильства, погроз і упереджень. МІБ почав діяти, щоб мобілізувати місцеву реакцію, організувавши зустріч лідерів афганської громади Бостона, щоб випустити прес-реліз про кризу, організувавши зустріч лідерів арабо-американської громади Бостона з відділом боротьби зі злочинами на ґрунті ненависті Бостонського поліцейського департаменту, а також розробивши ресурсний довідник для мусульманської громади Бостона. МІБ також співпрацював з організацією Muslim Community Support Services of Massachusetts для надання консультацій іммігрантам, які зіткнулися з травмою і відчувають себе в небезпеці в своїх громадах.

Війна в Афганістані тривала, а в 2003 році війна з тероризмом розширилася з початком операції "Свобода Іраку". Обидва конфлікти спричинили масові переміщення, але у відповідь на теракти 11 вересня США скоротили програму прийому біженців з 70 000 у 2001 році до близько 27 000 у 2002 році, а перевірка біженців з арабських і мусульманських країн ставала дедалі жорсткішою. Але коли перші афганські та іракські біженці з цих воєн почали прибувати до Бостона, МІБ був готовий прийняти їх і з гордістю допомогти їм стати бостонцями.

- - - 

Багато програм, започаткованих у Міжнародному інституті Бостона в 1990-х і на початку 2000-х років, продовжують процвітати і розвиватися в Міжнародному інституті Нової Англії і сьогодні. Наша програма "На старт, увага, марш!" допомагає новоприбулим до Бостона підготуватися і знайти роботу в сучасній місцевій індустрії гостинності. Ощадна програма все ще пропонується сьогодні і продовжує допомагати біженцям та іммігрантам купувати свої перші автомобілі та будинки тут. IINE продовжує надавати програми спеціально для жертв катувань, а наша Програма допомоги жертвам торгівлі людьми (TVAP) допомагає сотням людей щороку одужати і відновити своє життя.

IINE продовжує підтримувати всіх жертв дискримінації та надавати їм доступ до суспільних ресурсів, необхідних для того, щоб вони відчували себе бажаними, захищеними та підтриманими.

У рік нашого сторіччя ми святкуємо 100 років підтримки біженців та іммігрантів у Великому Бостоні, яка змінила їхні життя, і готуємося до другого століття нашого служіння. Дізнайтеся більше тут: Століття IINE в Бостоні.