1924-2024: 10 визначальних моментів перших 100 років діяльності IINE в Бостоні
Ласкаво просимо до дванадцятої частину нашої серії "100 років гостинності: Відзначення сторіччя IINE в Бостоні". У цій серії ми розглянули десятиліття за десятиліттям погляд aна прогресивні, інноваційні, і адаптивний спосібщо Міжнародний інститут Бостона (МІБ) відреагував на на потреби новоприбулих протягом останнього століття. У цьому випуску ми відчуваємоre tнайвизначнішімоменти які визначили нашу столітню спадщину в Бостоні.
1) Заснування прогресивного агентства на піку імміграційних обмежень

Міжнародний інститут Бостона Міжнародний інститут Бостона був заснований у 1924 році частково як відповідь на на реакцію страху та упереджень після національного імміграційного буму. який який допоміг розбудувати розбудовувати міста як Бостон.. Tвін США. федеральний уряд запровадив квоти на в'їзд для кожної країни, відмовивши багатьом хто відчайдушно намагався знайти безпеку та можливості в США. Мета скорочення прийому іммігрантівзаборонити в'їзд іммігрантам з усієї Азії. з усієї Азії, і запровадження расистської "систему квот," було щоб приймати лише тих. кого вважали найбільш культурно схожі на білим англосаксонським християнам. білих англосаксонських християн США більшість в той час. і до "зберегти ідеал однорідності США". Будь-яка інтеграція підтримка отримана в той час wяк зосереджена на тотальну культурну асиміляцію.
Модель Міжнародного інституту була революційною.. Жорстоко d"Наказую вам "культурний плюралізму," МІБ найняті першими- і другого --покоління іммігрантів першого покоління як кейс-працівників та організаторів громад які заохочували новоприбулих ділитися та відзначати свою культурну спадщину і водночас допомагали їм доступ до підтримку яку вони потребували, щоб почати будувати своє нове життя і робити внесок у свої нові громади.
2) Захист і підтримка іммігрантів під час Великої депресії та Другої світової війни
У середині 30-х і 40-х років після краху американської економіки бідність стрімко зросла, страх і підозрілість вирували, і всюди, куди б американці не подивилися, вони бачили як реальні, так і уявні загрози для нації. МІБ вправно орієнтувався в цих бурхливих водах, знаходячи способи допомогти якомога більшій кількості новоприбулих, які цього потребували.
МІБ виступав проти законів, які мали депортувати багатьох іммігрантів, що отримували федеральну допомогу, а інших відправити до таборів для інтернованих, і знаходив способи підтримати американських солдатів другого покоління в Бостоні; союзників США, які боролися з фашизмом за кордоном; єврейських біженців, які рятувалися від нацистів, і біженців з країн Осі - Японії, Італії та Німеччини, яких вони захищали з гаслом "Не засуджуй - зрозумій!".
Скориставшись можливістю нового воєнного союзу з Китаєм, МІБ виступив проти дискримінаційного Закону про виключення китайців і підтримав китайську громаду міста, яка щойно почала зростати. Після війни МІБ допоміг американцям японського походження, звільненим з таборів для інтернованих, оселитися в Бостоні.
3) Розселення біженців з усього світу
Незважаючи на те, що драматичний змінаs до федеральне імміграційне законодавство та гуманітарні закони захист, МІБ вітали та підтримували нових бостонцівs тікаючи. переслідування, насильство, і катастрофаs щоб знайти свобода, безпека, і краще майбутнє для їхніх дітей. сім'ї. МІБ та її підтримкаезробили Бостон притулком для тих. втечав'їжджає. найсмертоносніші кризи у світі: притулокз Друга світова війна; репресивні комуністичні диктатури; the Кубинська революція; the Угорське повстання; the Празька весна; the Війна у В'єтнамі"У нас тут є Геноцид у Камбоджіетнічні конфлікти в Україні; етнічні конфлікти в Ефіопія, Еритрея, Сомалі, Судан, Ефіопія, а також Демократична Республіка Конго; від війни на Балканах, війна на Балканах. Війна з тероризмом, і громадянська війна в Сирії на Близькому Сході; і і зовсім недавно, біженці, якібіженці, що тікають від Талібан в Афганістаніросійське вторгнення в Україну та дестабілізація дестабілізація Гаїті. У кожному конкретному випадку МІБ дізнаєтьсядізнається про їхні індивідуальні потреби та культуру, а також допомагав біженці будувати спільноту, інтегрувати, і робити наше місто таким, яким воно є сьогодні.
4) Допомога постраждалим у відновленні та процвітанні
Протягом усієї своєї історії Інміжнародний інститут Бостона взяв на себе ініціативу надавати особливу допомогу тим, хто вижив після невимовної шкоди, допомагаючи їм одужати, стабілізуватися та працювати задля до гідного життя та життя в Бостоні. Наприкінці 1940-х і на початку 50sМІБ допомогаед жінкам, яких використовували використовували для медичних експериментів і спотворених у нацистських концтаборах, а також біженцям, які стали інвалідами під час Другої світової війни. У 1990sу 1990-х роках в Україні було створено організацію Victims Assistance програма була створена для жертв домашнього насильства домашнього насильства, і на початку 2000s МІБ створивn Міжнародний центр допомоги постраждалим для жертв катувань та воєнних травм. У тому ж році, IIB запустив програму для іммігрантів які вижили під час торгівля людьми торгівлі людьми. Пізніше у 2000-х роках, МІБ прийняв колишніх дітей-солдатів з Судану і запустив свою першу програму допомоги дітям, які були були змушеніd втекти зі своїх країн без супроводу, щоб возз'єднатися з членами сім'ї в Новій Англії. Новій Англії.
5) Сприяння гостинності через мистецтво та культуру

МІБ завжди заохочував іммігрантів зберігати свою культурну спадщину та історії і ділитися ними зі своїми новими сусідами, щоб збагатити місто Бостон. Будь-якого вечора в Бостоні в середині 1920-хі 1930-х років можна було потрапити на виставу грецької молодіжної групи, яку спонсорував МІБ, або на книжкову дискусію в Клубі грецьких матерів Саут-Енду. Відвідувач офісу МІБ міг зустріти Клуб сирійських дівчат, які співають арабською мовою, литовську художню виставку або перформанс-групу, що практикує український народний танець.
Починаючи з 1940-х років і протягом 25 років МІБ спонсорував та організовував Фольклорний фестиваль Нової Англії. У 1970-х роках МІБ започаткував щорічне святкування "Whole World Celebration" - багатоденні фестивалі з міжнародним мистецтвом, їжею та виставами в Арсеналі Співдружності, а згодом на Пірсі Співдружності, які які збирали десятки тисяч учасників. Щоб сприяти емпатії, розумінню та підтримці, у 2000-х роках МІБ створив музей імміграції, який став одним із спонсорів кінофестивалю Human Rights Watch , а також створив Suitcase Stories® - серію оповідань у прямому ефірі, яка охопила тисячі глядачів, розповідаючи їм переконливі особисті історії про міграцію, виклики та перемоги інтеграції.
6) Боротьба з системою квот
З моменту свого свого заснуванняМІБ вів запеклу боротьбу проти расистських федеральних імміграційних законів, які обмежували прийом за країнамиі ставилися до людей людей з багатьох країн як менш бажаних за своєю суттю ніж інші. МІБ наполягав на тому, щоб різні групи отримували візи понад свої квоти, очолював лобістські зусилля, і давав свідчення перед Cконгресі. У 1961було надіслано листа був надісланий МІБ новообраному президенту, захиснику імміграції, і уродженцю Брукліна Джону Ф. Кеннеді із закликом до до реформ, які б скасували систему квот систему квот і та надали б пріоритет возз'єднанню сімей і біженців, а такожа також іммігрантів з навичками, які можуть принести користь економіці. Того ж року Кеннеді підписав закон, що задовольняв кожне з цих прохань, і у 1965-му його наступник повністюповністю скасував систему квот, провівши політику, яка перегукувалася зз вимогоюs у листі МІБ.
7) Розбудова бізнес-спільноти Бостона
Протягом 100 років МІБ допомагає іммігрантам розбудовувати економіку Бостона, забезпечуючи при цьому робочі місця, що утримують сім'ї, та справедливі умови праці. На початку 20-гостоліття століттяіммігранти працювали на заводах Бостона, будували дороги, залізничні колії, мости та тунелі метро, а також розвантажували вантажі в Бостонській гавані. У 1920-1930-х роках МІБ допомагав навчати робітників англійської мови та виступав посередником між ними та їхніми роботодавцями.
У 1940-х роках МІБ допомагав іммігрантам заповнити робочі місця на заводах, які забезпечували війну проти фашизму за кордоном, а пізніше виступав за Закон штату Массачусетс про справедливе працевлаштування, щоб захистити їх (та інших) від дискримінації при прийомі на роботу. У 1980-х роках волонтери МІБ почали надавати свої автомобілі та навички водіння, щоб допомогти клієнтам пройти співбесіду на роботу, а також Мультисервісний центр в Ямайка-Плейн, створений МІБ, допоміг більш ніж 200 кубинським біженцям знайти роботу. У 1990-х роках МІБ запустив програму навчання навичкам гостинності, щоб допомогти іммігрантам знайти роботу в готелях Бостона, а в 2000-х роках допоміг сотням біженців з Бутану знайти роботу в міжнародному аеропорту Лоґан, а також запровадив програми навчання навичкам у сфері будівництва та охорони здоров'я.
8) Захист від дискримінації
Протягом останнього століття, коли світові подіїколи світові події вселяли страх або недовіру до до груп новоприбулих, МІБ допоміг згуртувати Бостон на підтримку. Одним з багатьох складних моментів настав після терористичних атак 11 вересня, 2001, ісламськими фундаменталістамиs. Два з викрадених літаків використаних в атаці вилетіли в Бостоні, і mбудь-який з нихy's Мусульманськіs та арабськихs стали об'єктами насильства, погроз та упереджень. МІБ почав діяти, щоб мобілізувати місцеву реакціюорганізувавши зустріч лідерів афганської громади Бостона, щоб випустити заяву для пресиорганізувавши зустріч лідерів арабо-американської громади Бостона з представниками відділу поліції Бостона по боротьбі зі злочинами на ґрунті ненависті, а також розробивши довідник ресурсів для мусульманської громади Бостона. МІБ також співпрацював з організацією Muslim Community Support Services of Massachusetts для надання консультацій іммігрантам, які зіткнулися з травмою і відчувають себе в небезпеці в своїх громадах.

9) Допомога іммігрантам вистояти під час пандемії
Навесні 2020 року, коли пандемія Covid-19 спричинила раптові сейсмічні зрушення в поведінці громади та наданні всіх видів послуг, імміграція була зупинена, офіси зачинені, а іммігранти, які вже перебували в Бостоні, зіткнувшись з мовним бар'єром, фінансовою незахищеністю та переповненими житловими приміщеннями, стали найбільш вразливими мешканцями міста.
Віддана справі захисту клієнтів, IINE швидко адаптувалася. Було створено Фонд надзвичайної допомоги для надання прямої грошової допомоги клієнтам, які її найбільше потребують. Бостонська продовольча комора IINE стала мобільною, оскільки співробітники та волонтери щомісяця розвозили безкоштовні продукти сім'ям у Великому Бостоні. IINE навчилася надавати майже всі послуги дистанційно і надала клієнтам ноутбуки, щоб кейс-менеджмент і навіть курси англійської мови як другої іноземної можна було проводити онлайн.
Щоб захистити людей, які стикаються з мовним бар'єром, від самої хвороби, співробітники IINE постійно перекладали останні рекомендації CDC різними мовами, надсилали їх безпосередньо на телефони клієнтів, а також визначали впливових осіб, таких як релігійні лідери та громадські організатори, щоб посилити повідомлення в іммігрантських громадах.
10) Вихід на новий рівень потреб
У 2020-х роках по всьому світу вибухнули безпрецедентні кризи біженців, які змусили понад 100 мільйонів людей покинути свої домівки через насильство, переслідування та стихійні лиха. Ця криза досягла Нової Англії, коли афганці евакуювалися без попередження після захоплення влади талібами; українці, які втратили свої домівки внаслідок російських бомбардувань, тікали; все більше дітей, рятуючись від насильства в Еквадорі, Гватемалі та Гондурасі, шукали притулку в США; а десятки тисяч гаїтян, змушених покинути дестабілізовану батьківщину, відгукнулися на пропозицію США про захист і приїхали, щоб приєднатися до численної гаїтянської спільноти тут і будувати краще життя в нашому регіоні.
Щоб зустріти цей момент, IINE мобілізував волонтерські команди громади для допомоги в розселенні біженців; розширив свою програму допомоги дітям без супроводу дорослих з однієї команди до чотирьох, щоб охопити понад 1000 дітей і сімей у штатах Массачусетс, Коннектикут, Род-Айленд, Нью-Гемпшир, Мен і в районі Нью-Йорка; і створив нову команду з надання послуг притулку, щоб допомогти тисячам людей, які прибули легально, але не мали житлової підтримки або дозволу на роботу, вийти з системи екстрених притулків, знайти постійне житло і приєднатися до робочої сили штату Массачусетс.
Швидко змінюючи масштаби відповідно до потреб, IINE виріс з 60 співробітників, які обслуговували 4 000 біженців та іммігрантів за рік, до 250 співробітників, серед яких багато носіїв дарі, пушту, української та гаїтянської креольської мов, які разом обслуговували понад 20 000 новоприбулих у 2024 році.
У рік нашого сторіччя ми святкуємо 100 років підтримки біженців та іммігрантів у Великому Бостоні, яка змінила їхні життя, і готуємося до другого сторіччя нашого служіння. Дізнайтеся більше тут: Століття IINE в Бостоні.



Можете розповісти трохи про себе?
Досвідчений фандрейзер, Алекса збільшуватиме портфоліо індивідуальних та великих пожертв IINE та керуватиме командою індивідуальних пожертв. Вона співпрацюватиме з вищим керівництвом IINE, щоб надати індивідуальним донорам та потенційним жертводавцям можливість поглибити свої стосунки з IINE, розширити їхні знання та підтримку критично важливої роботи організації, спрямованої на підтримку спільнот біженців та іммігрантів. 
Зі збільшенням кількості прибулих, IINE
Щоб ще більше залучити громади до прийому новоприбулих, IINE повернувся до мистецтва, продовжуючи традицію, яка почалася з міжнародних фольклорних фестивалів у 1930-40-х роках і продовжилася кінофестивалем Х'юман Райтс Вотч та музеєм "Мрії про свободу" на початку 2000-х років. Започаткований у 2017 році кінофестиваль
IINE найняла десятки нових співробітників для підтримки новоприбулих гаїтян, багато з яких були самі гаїтяни, і проводила цілоденні "клініки" у своїх офісах, бібліотеках і церквах, щоб допомогти новоприбулим сім'ям отримати доступ до грошової допомоги та імміграційної юридичної підтримки. Публічні заходи, такі як офіційне підняття прапора міста на День незалежності Гаїті, допомогли згуртувати членів громади на підтримку своїх нових сусідів. Було створено новий відділ IINE з надання послуг притулку, який допомагає клієнтам швидко, безпечно і назавжди залишити державні притулки для людей, які опинилися в надзвичайних ситуаціях.
2. 
На рідному Гаїті Стайв вісім років викладав математику та статистику в середній школі. Робота здавалася йому важливою - але як 



У 2005 році, 
Наші двері в Бостоні відчинилися 1 лютого 1924 року, коли група жінок з YWCA сміливо виступила проти жорсткої антиіммігрантської федеральної політики та зростаючих суспільних настроїв. На той час багато членів іммігрантської громади Бостона були глибоко зубожілими, наляканими та дегуманізованими. Засновники Міжнародного інституту Бостона відкинули уявлення про те, що ті, хто народився за межами США, є гіршими за тих, хто народився тут, відкинули упередження з моральною чистотою і створили інституцію, яка мала діяти перед обличчям загрози людській гідності. 
Я розпочав свою кар'єру у Fragomen як юридичний клерк у 1991 році і працював там до минулого року, коли вийшов на пенсію після 32 років роботи у фірмі. За цей час я "носив багато капелюхів". Я працював в нью-йоркському офісі як юрист, керував офісом фірми у Вашингтоні, відкрив офіс у Північній Вірджинії та допоміг заснувати глобальну імміграційну практику фірми. Останні 17 років я провів у фірмі, керуючи офісом Фрагомена тут, у Бостоні.
Маючи ступінь магістра соціальної роботи та глибоку пристрасть до охорони здоров'я та імміграційної політики, Лія присвятила свою кар'єру захисту добробуту дітей. На посаді директора програми для дітей без супроводу дорослих Лія керуватиме командою, яка щороку допомагає возз'єднати сотні дітей, які шукають притулку від насильства, бідності та політичної нестабільності в Центральній Америці, з їхніми сім'ями, що проживають у Сполучених Штатах Америки. Працюючи в штатах Массачусетс, Нью-Гемпшир і в районі метро Нью-Йорка, IINE з'єднує дітей, деяким з яких всього два роки, зі службами психічного і фізичного здоров'я, шкільними та молодіжними програмами, допомагає їм знайти адвоката для забезпечення правового захисту, а також надає критично важливу підтримку і травмотерапевтичну допомогу, коли вони починають оговтуватися від пережитого досвіду і розлуки з сім'єю.